Це дало мені натхнення...

Як переселенка з Донеччини займається власною справою та проходить безплатні курси для ВПО


Родина Юлії Прокопець двічі тікала від війни. У 2014 році вони виїхали з Донецька до Білозерського, але у 2022 році довелося евакуюватися ще раз. На цей раз до Дніпра. Майже 10 років Юлія займається виготовленням крафтових прикрас. Разом із чоловіком Євгеном вони виховують трьох синів. Вона розказала Східному Варіанту, звідки бере сили та чим надихається у важкі часи.

Нещодавно Юлія почала проходити безплатні освітні курси від програми «Зміст», у рамках якої жінки-переселенки можуть навчатися сучасним та цікавим навичкам. Своїм враженням від пройденого навчання Юлія поділилася з нашим медіа.

Виїжджала з Донецька, будучи вагітною другою дитиною

Юлія Прокопець народилася в місті Білозерське, що на Донеччині. Після школи вона поїхала навчатися до медичного училища до Костянтинівки. А після його закінчення за фахом фельдшера, переїхала до Донецька та почала там працювати. У Донецьку Юлія вийшла заміж та народила першого сина. Цікаво, що чоловік Юлії — її однокласник, з яким вона багато років навчалася в одній школі. Вона зізнається, що відносин у школі між ними не було. Але через кілька років після випуску доля їх знову звела разом. На цей раз назавжди.

переселенка Юлія Прокопець

Юлія Прокопець. Фото з її сторінки в Інстаграм

Коли росія почала війну на сході України, Юлія була вагітна другою дитиною. Їхня домівка була недалеко від Донецького аеропорту. Коли за нього почалися важкі бої, жити поруч було дуже страшно. Тож родина прийняла рішення переїхати до Білозерського.

«У 2014 році воно було все дуже незрозуміло: куди бігти, де воно зупиниться? У Донецьку я прожила 10 своїх дорослих років. Там залишилася в нас двокімнатна квартира та майже всі речі. У якийсь момент у Донецьку почався хаос і беззаконня: поліція виїхала, держустанови захопили. Так сталася окупація. Тож назад дороги в нас не було. Ми вирішили залишитися в невеличкому місті, де і прожили наступні 8 років», — розповідає Юлія.

Після народження другого сина в січні 2015 року Юлія зрозуміла, що не може повернутися в медицину. Це дуже виснажлива та тривала робота, а їй потрібно було доглядати дітей. Та паралельно з вихованням синів Юлія почала займатися тим, що любить найбільше — творити руками.

переселенка Юлія Прокопець

Вироби Юлії. Фото з її сторінки в Інстаграм

Вона пригадує, коли і як зробила свою першу декоративну квітку. Уже в Білозерському одна сусідка розказала їй, що потребувала декоративної квітки маку. Юлія запропонувала зробити таку квітку для неї своїми руками. Для цього купила атласної стрічки червоного кольору, вирізала з неї пелюстки, опалила запальничкою краї та зібрала у квітку. Сусідці виріб сподобався, вона залюбки показувала його всім знайомим та друзям. Так, у Юлії поступово ставало все більше й більше замовлень. За декілька років хобі перетворилося в повноцінне виробництво крафтових виробів «Boutique pion».

Вдруге виїжджали до Дніпра

Коли почалася повномасштабна війна, Юлія із чоловіком та вже трьома синами перші дні залишалися вдома. Її рідний брат працював у кінологічній службі правоохоронних органів Маріуполя. Він встиг виїхати до настання блокади, після чого забрав родину Юлії з Білозерська та довіз усіх до Дніпра. Там вони проживають і зараз.

Багато замовників Юлії теж виїхали в інші регіони України або за кордон. Попри це, вони продовжують замовляти квіткові прикраси саме у Юлії, уже знаючи, якої гарної якості товар отримають.

«Так я і працюю. Мої клієнти зараз по всьому світу. Але вони мене пам’ятають, замовляють у мене, рекомендують іншим. Я не маю можливості рекламуватися через рекламу у Фейсбуці та Інстаграмі, тому що я багато правди писала про росію та їхні злочини. А вони заблокували мої рекламні кабінети за «мову ворожнечі». Я пригадую, як 22 лютого 2022 року я відправила замовлення дівчинці в Рубіжне. Але вона його так і не забрала. А потім через місяць вона відписала мені й просила вибачення. Розповіла, що їм у будинок прилетіло, вона втратила ногу та залишилася ледь жива, а будинок згорів. Ця ситуація мене тоді так прибила до землі, і я писала в соціальних мережах уже всю правду про окупантів. Мені було байдуже, порушую я правила, чи ні», — ділиться Юлія.

переселенка Юлія Прокопець

Юлія з синами. Фото з її сторінки в Інстаграм

Рідний брат Юлії зараз служить у Збройних силах України. Разом зі своїми підписниками в соціальних мережах вона проводить збори на потрібні речі для його підрозділу. Водночас Юлія продовжує займатися виготовленням крафтових квіткових виробів.

«Я роблю з матеріалу, який називається фоаміран, — це як пластикова замша. Він продається в різних кольорах. Потім за допомогою різних інструментів та матеріалів я додаю йому фарбування, додаю фактуру, вирізаю і складаю у квіти. А потім ці квіти вже кріплю на шпильки, резинки чи віночки. Кожну квітку я роблю своїми руками, тому що так я зберігаю індивідуальність. Це довго і складно, але воно того варте», — розповідає Юлія.

переселенка Юлія Прокопець

Вироби Юлії. Фото з її сторінки в Інстаграм

Працювати та водночас навчатися нового

Нещодавно Юлія доєдналася до безплатних навчальних курсів від програми «ЗМІСТ», у якій жінки-переселенки можуть навчитися сучасним та цікавим навичкам. Таку програму реалізує громадська організація ГО «Нові Українські Наративи» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги.

Анкету на курси Юлія побачила в соціальних мережах і вирішила заповнити. А через деякий час їй пришла відповідь на електронну пошту, що вона пройшла і зможе долучитися до навчання. Через окремий телеграм-канал Юлія має доступ до всіх занять та завдань. Першим курсом, який вона пройшла, було «Лідерство». Вона підкреслює, що змогла виокремити для себе декілька корисних навичок під час його проходження.

переселенка Юлія Прокопець

Вироби Юлії. Фото з її сторінки в Інстаграм

Після завершення курсу та виконання всіх домашніх завдань Юлії надіслали сертифікат про успішне отримання знань. Та на цьому вона вирішила не зупинятися і долучила до наступного курсу «Продажі».

«Я якраз потрапила на перший свій курс тоді, коли був такий емоційний занепад. Нічого не хотілося робити… Але я вирішила, що буду ставити фоном і слухати лекції під час роботи. У цьому велика зручність — можна послухати курс у зручний для мене час. І мені так сподобалося, я почула там таку фразу, що ми самі обираємо свій емоційний стан. Як то кажуть, чи камінчиком лежати, чи сонечком палати. Я знайшла таку маленьку іскорку, і тепер постійно собі про це нагадую. І воно мене підтримує та надихає», — каже Юлія Прокопець.

Навіть після завершення курсу «Продажі» Юлія не зупиниться. Їй цікаві ще такі теми, як інформаційні технології та бухгалтерія.

Юлія каже, що зараз важкі часи для всіх, але нам треба триматися і шукати те, що зможе нас підтримувати та надихати. Чи це родина, чи робота, чи хобі. І, звичайно, не треба забувати про саморозвиток.

Як долучитися до курсів від «ЗМІСТУ»?

Подивитися вироби Юлії можна у неї в Інстаграм

13 березня ГО «Нові Українські Наративи» для жінок ВПО запустили новий курс «Комунікації».

Отримайте доступ до курсу та графік воркшопів, заповнивши анкету за посиланням

Дізнатися більше та подати заявку на курси можна через сайт

Джерело:https://v-variant.com.ua/article/pereselenka-z-donechchyny-prokopets/

Джерело:  https://rabota-i-trud.ua

16.03.2024

Читати решту статей...