"Ми — люди зі сталі": родина з Маріуполя відкрила бізнес у Хмельницькому та займається волонтерством

Після повномасштабного вторгнення вони втратили майно, нерухомість, бізнес. Зібравшись з силами, родина взяла другий шанс та відновлює своє життя в Хмельницькому


Олексій та Галина Сапарови — родом із Маріуполя, де вони займалися активною підприємницькою діяльністю. Після повномасштабного вторгнення вони втратили майно, нерухомість, бізнес. Зібравшись з силами, родина взяла другий шанс та відновлює своє життя в Хмельницькому. Докладніше про все Олексій Сапаров розповів Східному Варіанту

Одразу після початку повномасштабної війни Олексій Сапаров почав займатися волонтерством в Хмельницькому: відкрив хостел для переселенців, знаходив гуманітарну допомогу, одяг, ліки, допомагав із пошуком житла та роботи. Зараз його родина поєднує бізнес та волонтерство, намагаючися жити далі.

«Ми розуміли, що Маріуполь — це Україна»

У Маріуполі Олексій Сапаров тримав декілька підприємств: ритуальну службу, СТО, автомийки, бізнес-центри. Його дружина Галина займалася весільним бізнесом. Разом подружжя з 1993 року, приблизно в ті ж роки вони почали працювати та розвиватися. В Олексія та Галини троє дітей — Микола, Михайло та Марія. Зараз сім’я проживає в Хмельницькому, де відкрила пекарню-кав’ярню «Культ тіста» та почала займатися волонтерством.

Олексій пригадує, що вперше його діти опинилися в Хмельницькому у 2014 році. Тоді почалася російсько-українська війна та Маріуполь перебував в епіцентрі подій. Це були тяжкі часи для підприємців у приазовському місті, але після визволення Маріуполя від «днр» Збройними Силами України, життя почало відновлюватися.

Підприємець каже, що наступні вісім років — були роками розвитку для Маріуполя. Місто відбудовували, відкривали оновлені парки та сквери, робили туристично привабливим. Це було справжнє європейське місто, у якому хотілося жити, та не хотілося виїжджати.

Культ тіста родина

Олексій разом з родиною. Фото зі сторінки Олексія у Facebook

Та всі ці роки Маріуполь перебував неподалік від лінії розмежування. Місцеві жителі звикли до того, що війна поруч. Час від часу було чутно обстріли та вибухи. Олексій каже, що саме цей фактор міг вплинути на сприйняття війни маріупольцями перед початком повномасштабного вторгнення.

«Маріуполь не відчував, що буде така масштабна війна. Особливо перед вторгненням, тоді й Президент приїжджав. Усі думали, що пошумить і все заспокоїться, як було до цього. Бо ми звикли до постійних обстрілів. Не звертали на них увагу. Ми жили у звичайному для Маріуполя житті», — каже Олексій Сапаров.

20 лютого 2022 року Олексій та Галина полетіли з України до Шрі-Ланки на відпочинок. Діти залишалися в Маріуполі. За день до повномасштабного вторгнення Олексію зателефонували та попередили про небезпеку, порадивши вивезти дітей із приазовського міста. Чоловік зателефонував старшому сину Миколі та попросив його виїхати разом із братом та сестрою. Подружжя ж узяло квитки назад до Києва на 24 лютого. Але дістатися авіасполученням до столиці вже не змогли.

«Ми дісталися до Стамбула, звідти — до Софії, а потім наземним транспортом уже до Хмельницького. Туди ж приїхали наші діти, ми возз’єдналися», — пригадує Олексій.

Майже два роки допомагають переселенцям

Ще в літаку Олексій та Галина почали думати про те, як допомагатимуть людям. Вони згадували 2014 рік, коли багато донеччан приїжджало до Маріуполя, не знаючи, де поселитися та як жити далі. Тому розуміли, що людям потрібна буде підтримка.

гуманітарна допомога

Фото зі сторінки Олексія у Facebook

З 1 березня родина Сапарових вже почала приймати переселенців у Хмельницькому. Олексій мав у місті декілька комерційних приміщень: одне облаштував для хостела, а в другому відкрив соціально-адаптивний центр для переселенців.

«Хостел працював із початку березня і до серпня 2022 року. За цей час ми прийняли понад 2800 людей. Дружина з дочкою варили борщі та супи ночами, щоб годувати людей. Тоді ми приймали від 50 до 70 людей на день. Я питав, кому потрібний одяг, кому побутові речі, гігієнічні засоби. Організували банк одягу. Знайшли психолога та юриста, які працювали з людьми. Ми склали ще таку собі «карту маршруту переселенця», де було чітко вказано, де отримати документи, де медичну допомогу, де випрати речі, де отримати речі, де безплатні обіди, де перукарня і так далі», — розповідає Олексій.

гуманітарна допомога

Допомога переселенцям у волонтерському центрі. Фото зі сторінки Олексія у Facebook

Син Олексія розробив базу праці в Хмельницькому за QR-кодом. Так люди могли одразу ж шукати собі роботу для працевлаштування. Додатково Олексій знаходив доступне житло для переселенців у Хмельницькому та області. Для цього співпрацював із рієлторами, які погоджувалися допомогти. Він каже, що за весь час волонтерства вони надали вже понад 55 тисяч послуг. Усе це повністю безплатно.

Вирішили повернутися до підприємницької діяльності

У Маріуполі родина Сапарових втратила майно, нерухомість та бізнес. Півтора року вони займалися волонтерством, живучи на власні заощадження. Та зрозуміли, що треба рухатися далі. Тому влітку минулого року відкрили пекарню-кав’ярню «Культ тіста». Заклад знаходиться в одному приміщенні із соціально-адаптаційним центром для переселенців. У центрі працює Олексій, а в пекарні поруч — Галина та старший син Микола разом зі своєю дружиною Ганною. Молодші діти Михайло та Марія, повертаючись із навчання, також допомагають.

Культ тіста

Поруч з “Культом тіста” знаходиться і приміщення ГО “Наш вибір Україна”, в якій знаходиться соціально-адаптаційний центр Олексія. Фото: vsim.ua

Підприємець каже, що для випічки використовують власні сімейні рецепти. У Хмельницькому достатньо велика конкуренція, тож привернути увагу населення вони вирішили якістю.

«Син із невісткою в Маріуполі працювали баристами. У них є такий досвід. Тому зараз тут вони варять якісну каву. І буває таке, що до нас приходять люди саме за смачною кавою. Випікаємо хліб, слойки, солодку та солону випічку, батони, грісіні, чіабату. Сподобалася хмельниччанам наша шумуш кубіте, який ми назвали тут маріупольською слойкою», — розповідає підприємець.

Олексій зізнається, що про відкриття кав’ярні вони думали з Галиною давно. Хотіли це зробити після виходу на пенсію. Але плани кардинально змінилися. Попри це та інші труднощі, які виникають, пекарня-кав’ярня «Культ Тіста» вже має певну відомість в Хмельницькому, завойовуючи своїх прихильників. Тож Олексій не виключає думки про розширення.

Олексій з родиною беруть участь у мітингах

Олексій з родиною беруть участь у мітингах за повернення українських військовополонених додому. Фото: Олексій Сапаров у Facebook

Підприємець каже, що після перемоги України хоче обов’язково поїхати до Маріуполя та відвідати те, що залишилося. Не виключає можливості повернутися туди жити, не покинувши при цьому роботу пекарні у Хмельницькому.

«Після перемоги волонтерський центр я закрию. Зробимо тут велике кафе, яким будемо займатися родиною. Ми хочемо показати, що ми не зупиняємося. Що треба чимось займатися, попри велику війну. Треба жити. І зараз такий час, що треба допомагати одне одному. Ми взяли для себе такий курс, і ми йому слідуємо. Ми ж із Маріуполя, ми люди зі сталі. Ми всім так кажемо», — усміхається Олексій.

Як відвідати кав’ярню?

Пекарня-кав’ярня «Культ тіста» знаходиться в Хмельницькому за адресою вулиця Соборна, 43.

Слідкувати за волонтерською діяльністю Олексія та його родини можна в групі громадської організації «Наш вибір Україна».

Джерело:https://v-variant.com.ua/article/rodyna-z-mariupolia/

Джерело:  https://rabota-i-trud.ua

18.01.2024

Читати решту статей...