Понад 20 років у рідному місті вона тримала швейну майстерню текстильних виробів
Лариса Поліщук родом із Добропілля Донецької області. Понад 20 років у рідному місті вона тримала швейну майстерню текстильних виробів. Та після початку повномасштабного вторгнення довелося релокуватися до Львова.
Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.
Постійний розвиток та вдосконалення роботи дали змогу розширити асортимент: від штор і ламбрекенів до постільної білизни та столового текстилю. Згодом був відкритий власний магазин в Добропіллі.
На початку 2014 року виробництво Лариси вже стабільно працювало та мало постійних клієнтів. Майстрині справно виконували роботу, усі вироби були якісні та отримували позитивний відгук від населення. Та розпочалася «русская весна», яка порушила спокій тисячі українців. Після початку воєнних дій Добропілля зазнавало ворожих обстрілів.
Погіршення економічної ситуації в країні мало негативний вплив для підприємств. Пані Лариса пригадує, як через зростання курсу долара опинилися в боргах:
«Замовляли, коли долар був 8 гривень, а платили, коли долар був уже 34 гривні. Ну тоді ми нормально так попали. Ну, нічого, потім потроху віддавали. Почала й держава відбудовуватися. Садочки почали замовляти в нас. Тоді влада міста нас також дуже підтримала, бо вони замовляли інвентар для садочків у місцевих. І це дійсно дуже підтримало на той час місцевий малий та мікробізнес. Ми багато працювали з держустановами, відшивали штори, постільну білизну».
Пані Лариса на “Схід-Експо 2023”. Фото: UNDP Ukraine
Напередодні повномасштабного вторгнення вироби Лариси були майже в усіх місцевих школах, садочках, кав’ярнях, готелях та ресторанах. За свою плідну та якісну роботу у 2021 році магазин підприємиці отримав відзнаку «Знак якості» як найкраще підприємство України у своєму регіоні.
І хоч війна завжди була поруч, початок повномасштабного вторгнення для жінки став шоком.
Тиждень пішов на підготовку до переїзду та збір речей. Нелегко було знайти й перевізника, який погодився б їхати на Донеччину. За великі гроші, але вдалося знайти машину, та переїхати разом з обладнанням до Львова.
У Львові Лариса об’єдналася з Ольгою із Сєвєродонецька та Вікторією із Покровська. Разом підприємиці почали відшивати військову форму, у якій тоді була найбільша потреба на ринку країни. Коли попит на форму вже сформувався, Лариса мала змогу повернутися до свого виробництва.
Рік тому Лариса відновила роботу магазину в Добропіллі. Таке рішення пояснює поверненням значної кількості людей додому:
«Поки ми були зачинені, нам постійно писали, щоб ми поверталися, просили нас. Тож я поїхала туди на місяць, щоб усе налаштувати й підготувати приміщення. І ви знаєте, навіть коли ми прибиралися в магазині, а двері були відчинені, до нас заходили люди й питали, чи ми вже працюємо й коли можна буде прийти. Це таке тепле відчуття, що ти не дарма працювала стільки років життя, і що люди тебе цінують та дійсно чекають».
Тож у Львові Лариса разом із майстринями відшиває товар, а в Добропілля відсилає його на продаж. Можливі також і дистанційні замовлення.
Читайте повністю матеріал Східного Варіанта: "Спільнота Відновлення": як підприємиця з Добропілля релокувала швейне підприємство у Львів
Читайте: "Спільнота Відновлення": як маріупольський бренд військової амуніції вже понад рік працює в Луцьку
Джерело:https://v-variant.com.ua/pereselenka-z-dobropillia-relokuvala-vlasne-shveyne-pidpryiemstvo-u-lviv/
Джерело: https://rabota-i-trud.ua
20.11.2023
