Викликів дуже багато, проте практично всі учасники виставки «Зроблено в Україні» знайшли вихід, а в деяких випадках масштабували виробництво, вийшли на нові ринки збуту
Понад 70 учасників представили свою продукцію на майданчику «Зроблено в Україні».
11 та 12 жовтня у Мистецькому Арсеналі в Києві відбувався масштабний форум «Зроблено Україні». Участь у ньому взяли підприємці з усієї країни.
У рамках заходу відбувся ярмарок на якому понад сім десятків великих і маленьких, сімейних бізнесів представили свої товари: одяг, взуття, прикраси, іграшки, вироби харчової промисловості.
На відміну від ярмарків українських виробників, що їх проводили раніше на Контрактовій площі, і які задумувалися, власне, як майданчики для реалізації товарів, форум став місцем, де йшлося насамперед про людей, які започаткували бізнеси.
Кияни з цікавістю йшли на захід, гарно розрекламований через соцмережі та через міські хаби. У перший день на прохідній перед Мистецьким Арсеналом зібрався натовп, хоч і не такий великий, як під час книжкових форумів.
Повномасштабна війна поставила багатьох виробників на межу банкрутства: зруйновані цехи, порушені торгові ланки, відключення світла, мобілізовані працівники. Викликів дуже багато, проте практично всі учасники виставки «Зроблено в Україні» знайшли вихід, а в деяких випадках масштабували виробництво, вийшли на нові ринки збуту. На форумі вони приїхали не тільки продемонструвати свої здобутки, а й для спілкування, пошуку можливостей для розвитку.
Сімейний бренд ANNABO з Бучі створює дизайнерський одяг з національними мотивами. Назва — це складені перші букви імен засновників дочки Анни і її батьків Наталії та Бориса. Анна керує маркетинговими процесами, Наталія — відповідає за дизайн і створення колекцій, вишиває і вирізує, Борис керує операційною та технічною діяльністю. А працювати вони почали з 2000 року із фірми, що спеціалізувалася на корпоративному пошитті та машинній вишивці. Першими замовленнями були технічні рукавиці для «Київміськбуду». Далі виконували замовлення як для державного, так і для приватного секторів. Їхні вироби були представлені в мережі популярних гіпермаркетів.
Власниця бренду ANNABO Наталія Марченко
«Повномасштабна війна застала нас, як і багатьох українців неготовими. Ми не виїхали у перші дні, бо потрібно було доглянути за нашим собакою кане-корсо, так ми опинилися в підвалі у Бучі. Були там до середини березня, коли таки зрозуміли, що треба вибиратися гуманітарним коридором. Взяли бус, повантажили у нього комп’ютери — наше найдорожче, взяли людей, які хотіли вибратися з Бучі, але не мали транспорту, і попрямували до Києва.
Ця «дорога життя» врізалася в пам’ять: буряти на блокпосту, розстріляні вздовж дороги автівки. Важко повірити, що це було з нами», — емоційно розповідає Наталія Марченко, у неї за спиною вишукані сорочки та сукні, створені уже після весни 2022 року, легкі та яскраві, наче виклик нашій реальності.
Тоді в гіпермаркетах Бучі, Херсоні та інших були знищені і їхні товари, компенсації ніхто не запропонував, всі зв’язки в середині країни завмерли, і сім’я, що звикла давати роботу іншим, опинилася фактично без засобів для існування. Але не склала руки, друзі та волонтери допомогли вивезти сукні з гіпермаркету на Берковцях, дочка, що була у той час в США, через різні майданчики продала їх, і таким чином склали певну суму на перезапуск лінії.
З емоційної прірви Наталію витягнуло запрошення на виставку у Брюссель. Одяг, оздоблений вишивкою решільє та іншими техніками «зайшов» європейцям. Тож бренд брав участь у показах моди у Турині та Мілані, двічі на рік оновлює колекції.
Повномасштабні війна навчила диверсифікувати ринки збуту, бути сміливими у планах і впроваджувати сучасні технології. Декілька років тому, після поїздки на галузеву виставку у Польщу, вони почули від колег — брак кваліфікованих кадрів не дає масштабуватися підприємствам. Тож власники ANNABO зробили ставку на комп’ютеризацію процесів і тепер шість машин може обслуговувати один оператор.
Екологічні іграшки з Чернівців
Брак робочої сили, а особливо чоловіків відчувають на багатьох підприємствах. Юлія Турецька, співвласниця підприємства із виробництва дерев’яних іграшок ЛисВуд із Чернівців розповіла, що вони опинилися у складній ситуації через блекаути, падіння попиту і те, що з їхнього маленького підприємства, яке заснував чоловік Олексій, мобілізували працівників. Нових знайти вкрай важко, а жінки не наважуються йти в цех, де потрібна чимала фізична сила та витривалість.
Власники сподіваються, що держава допоможе їм та іншим малим підприємствам знайти вихід. Тим більше, що ЛисВуд заснували завдяки державній програмі «Власна справа».
Грантова підтримка та навчання дали шанс багатьом українцям започаткувати власний бізнес, стати економічно незалежними. Зокрема жінки знаходять таку підтримку у просторах «Вона», що реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, за фінансової підтримки Бюро USAID з питань гуманітарної допомоги за імплементації ГО «Інноваційні соціальні рішення». Завдяки їхній підтримці на форум приїхали підприємиці з Ужгорода, Львова та Києва.
Одна з ним — Мирослава Вітковська, яка створює авторські прикраси. Спочатку це було хобі у декретній відпустці, а потім стало бізнесом, який надихає. До роботи навіть залучає маму і дочку — оздоблювати брошки у вигляді колосків, зараз на них великий попит. Моделі прикрас створює сама, інколи вони їй навіть сняться, тож прокидаючись «замальовує» свої ідеї. За першою освітою Мирослава економіст, у просторі «Вона» її підтримали в становленні, і тепер жінка хоче допомагати іншим — не тільки дарувати радість через свої прикраси. Тому зараз навчається на психолога.
На виставці також були представлені вироби соціального ательє «Butterfly» зі Львова, що спеціалізується на білих ділових сорочках. Його директорка, Мирослава Квасниця розповіла, що у них працюють жінки, які стали жертвами домашнього насилля, але вирішили розірвати це коло, соціалізуватись та стати економічно незалежними.
«Butterfly» — це ціла спільнота, де люди не лише заробляють кошти, але знаходять своє місце сили, опору, навчаються нового. На наших очах невпевнені жінки змінювалися, розкривалися, дехто починав свою справу», — розповіла пані Мирослава.
Форум показав, що навіть в умовах війни жінки знаходять можливість розвивати свої бренди.
Яскравий дитячий одяг Beeasy
Марія, власниця фірми Beeasy, двічі переміщена особа. Спочатку з Луганська у Сіверодонецьк, а потім у Дніпро. Коли у неї народився син, то зрозуміла, як важко знайти верхній одяг за доступною ціною. Тоді з чоловіком пішли на секонд, купили дитячий комбінезон, розпороли, подивилися, що і як шиється і створили своє невеличке підприємство мембранного одягу. Зараз моделі, які створює Марія, у цеху шиють шестеро жінок. Компанія має своїх постійних клієнтів, дехто з яких виїхав за кордон, але навіть туди замовляє куртки чи штани.
«Ми супер орієнтовані на клієнта. Я, як мама, розумію, де мені в куртці потрібна кишенька, щоб не загубити рукавички, придумали спеціальні лямки в куртках, які перетворюють куртку з одягу на рюкзачок, коли на вулиці стало тепліше, і ви роздягаєте дитину. Крім того, підняли „ростовку“ у суцільних комбінезонах зі 104 сантиметрів дійшли до 124 — так було зручно моїй дитині, і по тому, яким був попит зрозуміла, що це було правильне рішення», — розповідає жінка.
У взутті Юлії Сухініної завжди зручна колодка та яскравий дизайн
У Харківському міському центрі зайнятості на прикладі бренду взуття Юлії Сухініної розповідають, як можна будувати та розвивати власну справу. До Києва Юлія Сухініна привезла осінню колекцію. Харків’янки можуть придбати її у бутику, а усі інші замовити доставку через Нову пошту. Моделюванню взуття Юлія присвятила понад 20 років і робить ставку на те, що модне взуття має бути зручним. Цього сезону вона радить носити «козаки» — чоботи та ботильйони.
«Коли почалася повномасштабна війна, то ми не закрилися, не переїхали, працюємо. І якогось такого внутрішнього просту проти дійсності, я вирішила підкреслювати жіночність — ношу взуття на каблуках, — розповідає Юлія. — А зважаючи на реалії роблю такі моделі, що в них зручно бігати упродовж дня, щоб нога не стомлювалася».
Як і інші учасники форуму Юлія Сухініна вважає, що такого формату заходи допомагають знайти нових партнерів. Адже саме такі бренди, як її, досить гнучкі і можуть підлаштовуватися під запити. «Ми можемо відшити лоферти, які вам сподобалися, у 50-ти кольорах», — запевняє бізнесвумен.
Під час форуму навіть виділили окрему зону у форматі B2B, де можна було провести перемовини та укласти угоди. До речі, учасники й учасниці дізналися від творців політики «Зроблено в Україні» та міжнародних партнерів про можливості для підтримки бізнесу. Запрошуючи виробників до участі у програмі, держава робить їхні товари привабливішими для покупця та стимулює економіку, бо при купівлі українського товару до 40% повертається у бюджет податками та зборами, а покупці завдяки програмі «Національний кешбек» отримують кешбек у розмірі 10% від вартості.
Бізнес-форум «Зроблено в Україні», організований Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні у партнерстві з Міністерством економіки України, Торгово-промисловою палатою України та Києво-Могилянською бізнес-школою за фінансової підтримки Уряду Японії, прагне глибше ознайомити підприємців із державною політикою «Зроблено в Україні», яку було запущено в лютому цього року.
Джерело:https://vechirniy.kyiv.ua/news/103759/
Джерело: https://rabota-i-trud.ua
14.10.2024
