Наразі в їдальні працюють виключно ВПО, які щодня готують смачні страви української кухні. Заклад, що працює за системою «шведської лінії», щодня відвідують близько 200 людей. Всім людям в формі тут надають 10% знижку. Щонеділі проводять благодійні обіди для ВПО
М’ясо з овочами, вареники, картопляне пюре з рибою та борщ з пампушками – в Запоріжжі вже чотири місяці працює «Їдальня українського смаку». Тут готують смачні страви, які можна скуштувати за доступними цінами. Крім того, щонеділі влаштовують благодійні обіди для переселенців. Їдальню відкрив досвідчений підприємець Володимир Сірко з тимчасово окупованого Енергодару. Через війну він разом з родиною був змушений покинути все в рідному місті та виїхати до більш безпечного місця.
Як з’явилася ідея створити заклад доступного харчування у Запоріжжі? Які складнощі та особливості соціального бізнесу? Як грантове фінансування допомогло придбати частину необхідного для кухні обладнання? Про це та інше – читайте у статті «Першого Запорізького».
Від будівництва на ЗАЕС до закладу харчування у центрі Запоріжжя
Закладом керує енергодарець Володимир Сірко. Він раніше очолював підприємство «Енергодарбуд», що понад 15 років виконувало функції генерального Запорізької атомної електростанції.
«Багато що побудували і в Запоріжжі: всі колишні магазини «Кіт» (у більшості приміщень зараз працюють магазини «Сільпо» або Thrash, – прим.), багато будували на «Запоріжсталі», центральному проспекті міста. У найкращі роки на підприємстві працювало понад 6,5 тисяч підлеглих. Моїй родині також належав дитячий табір «Лазурна райдуга» в Кирилівці, який три передвоєнні роки був кращим у Запорізькій області. Крім того, проводив юридичні консультації, як кандидат економічних наук, викладав у двох університетах, – розповідає Володимир Олександрович. – Тобто так вийшло, що будівельник і колишній викладач зараз керує їдальнею, хоча і не дуже добре на цьому розуміється. Займаюсь технічною стороною, а от все що стосується їжі… Скажу чесно, можу померти з голоду при повному холодильнику, якщо мене не погодують».
У перший же день повномасштабного вторгнення РФ в Україну Володимир Сірко разом з дружною та маленькими дітьми виїхали до Прикарпаття. Думали, що їдуть ненадовго і скоро повернуться додому, але прожили там понад рік. Навесні 2023 року родина Сірків вирішила перебратися до Запоріжжя. Дружині Володимира Людмилі, яка є кандидаткою юридичних наук та займалась приватною адвокатською практикою, запропонували посаду заступниці у військовій адміністрації однієї з територіальних громад Василівського району.
Власне, тоді до родини і звернулись колишні співробітниці, які зі своїми родинами евакуювались з окупованих населених пунктів регіону до Запоріжжя. Вони запропонували відкрити їдальню в обласному центрі.
«Ми побачили, що у людей складне матеріальне становище. Всі вони винаймають житло тут, а коштів що виділяє держава (2-3 тисяч гривень виплат ВПО) не вистачає. І от завдяки нашій колишній завідувачці виробництва у дитячому таборі Анжеліці Сікун виникла ідея відкрити цю їдальню», – каже Володимир Сірко.
Володимир та Людмила Сірки
Грантове фінансування допомогло придбати частину необхідного обладнання
Приміщення для їдальні знайшли досить швидко – колишнє кафе «Гороскоп», яке вже кілька років не працює. Заклад вже був з ремонтом і меблями, але без обладнання та опалення. Як зазначає керівник їдальні, якщо до оренди приміщення та комунальних платежів, додати ще й рахунок за тепло, то їм би було вкрай складно утримувати заклад. В їдальні також є Wi-Fi, який оплачує орендодавець.
«Ми з задоволенням купуємо обладнання, бо все що було в нас вдома розграбовано! Ми впевнені в перемозі України, ми знаємо, що повернемося додому, а обладнання заберемо з собою», – каже Володимир Сірко.
Частину коштів на придбання необхідної для роботи техніки їдальня отримала завдяки грантам. Ще до відкриття закладу, влітку 2023 року, підприємець подав документи на мікрогрант «Власна справа» у 250 тисяч гривень від Державної служби зайнятості і переміг у конкурсі. Втім отримати кошти вдалось лише в грудні.
«Спочатку в гранті ми прописали обладнання, яке було нам потрібно для відкриття закладу. Але поки отримали фінансування, цю техніку ми вже придбали. Київ пішов нам назустріч і переузгодив обладнання для закупівлі, – зазначив власник їдальні. – На ці кошти ми придбали сучасну італійську пароконвенційну піч, професійну м’ясорубку, планетарний міксер, який гарно вимішує салати та тісто. Також придбали індукційну пічку, бо в нас були великі витрати на електроенергію – близько 40 тисяч гривень на місяць».
Завдяки придбаному на грантові кошти пароконвектомату збулась маленька мрія співробітників – власна пекарня. У закладі тепер завжди власна свіжа й запашна випічка: пиріжки, білий хліб та пампушки. Нещодавно запашну випічку заклад передав захисникам, які боронять Україну від загарбників на Авдіївському напрямку.
Отримання гранту накладає на власника бізнесу і певні обов’язки: офіційно працевлаштувати щонайменше двох людей і повернути отримані кошти протягом трьох років у вигляді сплачених податків.
Цього місяця заклад отримав ще один грант у розмірі 48 тисяч гривень – від благодійного фонду «Посмішка». Додавши трохи коштів, керівництво їдальні придбало дуже необхідну сучасну овочерізку за 50 тисяч гривень.
«Зараз у наших дівчат-кухарів є мрія – машина для приготування млинців. Вона коштує 250 тисяч гривень. Зараз млинці смажать на сковороді, а це обладнання готуватиме їх 250 штук на годину, – ділиться мріями Володимир Сірко. – Ми наразі шукаємо можливості та грантові проєкти, завдяки яким зможемо придбати цю техніку».
У їдальні працевлаштували 13 внутрішньо переміщених осіб: щодня годують близько 200 гостей
Розробляючи меню їдальні, власники зробили акцент на українських стравах. Кухарі не використовують напівфабрикати, готують виключно зі свіжих продуктів вищого ґатунку, щоб страви смакували, немов домашні. Щодня заклад відвідує близько 200 людей. Третина з них – це постійні відвідувачі.
«Наші постачальники – перевірені часом у Запоріжжі, мають ХACCП (стандарт забезпечення безпеки продуктів харчування, заснований на попередженні появи можливих ризиків, – прим.) на свою продукцію. Все готуємо самі, навіть компоти та узвари. Єдине, що докуповуємо – сік та чорний хліб, – каже керівник закладу. – Зараз хочемо, щоб страви подавали просто «з вогню» (сьогодні їдальні працює за системою «шведської лінії», – прим.). Наприклад, людина замовила вареники, і ми їх готуємо, поки вона їсть першу страву»
Їдальні працює за системою «шведської лінії»
Сьогодні в «Їдальні українського смаку» працює 13 людей. Вся злагоджена команда – це внутрішньо переміщені особи, переважно з Запорізької області. Розуміючи складне матеріальне становище ВПО, керівництво закладу зробило так, щоб заробітна плата кухаря не дуже відрізнялась від робітника, який миє посуду.
«У нас всі співробітники з досвідом роботи у цій сфері. Свого часу дівчата годували п’ять разів на добу 550 дітей та 200 співробітників дитячого табору, – розповідає Володимир Олександрович. – Дуже старанно дівчата працюють. Вони цього потребують, бо змушені винаймати квартири, в них маленькі діти, у багатьох чоловіки, діти, близькі родичі воюють. Мій старший син – військовий, син завідувачки виробництва Анжеліки Сікун також на передовій на Запорізькому напрямку».
Ще на початку створення їдальні родина Сірків вирішила зробити її соціальною. У закладі військовим, правоохоронцям і пожежникам надають 10% знижки. Якщо хтось зі знайомих військових опиняється у лікарні, команда бере шефство над всією палатою і забезпечує домашнім харчуванням.
«У нас бізнес соціального направлення. Якщо хтось вважає, що ми на цьому багато заробляємо, то він помиляється. Прибуток моєї родини складається в тому, що ми маємо можливість безкоштовно харчуватися», – ділиться власник їдальні.
Родина Сірків навіть не розраховувала, що ідея соціальної їдальні буде такою вдалою
В їдальні «Українського смаку» також є послуга кейтерингу (виїзний ресторан, що приїде до вас в будь-яке місце, – прим.). Та поки що вона не має великого попиту у Запоріжжі, каже керівник закладу. Було кілька підприємств, які користувались цією послугою. Деякі забирали їжу самостійно. Але поки ця послуга не настільки популярна серед клієнтів.
А от благодійні обіди для внутрішньо переміщених осіб, які в «Їдальні українського смаку» влаштовують щонеділі, мають великий попит. До закладу приходять переселенці, переважно люди похилого віку та багатодітні родини, яку можуть обрати будь-які страви й смачно пообідати. Втім, не приховує підприємець, ця соціальна ініціатива дедалі важче дається закладу, бо відвідувачів приходить все більше.
«Ми не можемо обмежити людей, які опинились у складному матеріальному становищі, у виборі їжі в закладі. Вони беруть те, що хочуть, – зазначає Володимир Сірко. – Потрібно шукати підтримку чи допомогу. Можливо, військові адміністрації могли б видавати талони для ВПО, бо вони в них на обліку стоять. А ми за цими талонами вже годували б людей».
Не дивлячись на те, що заклад має попит серед запоріжців та гостей міста, Володимир Сірко не поспішає розширювати бізнес та зазначає, що наразі декілька людей ще потребують працевлаштування.
«Хоча бренд виявився вдалим, ми на це навіть не розраховували, чесно кажучи, але відкрити новий заклад не так просто. Якби знайти більш-менш нормальне приміщення, колишній ресторан чи їдальню, з частковим ремонтом та обладнанням, бо це дуже дорого коштує. Гроші, які вкладаю в цей заклад я не поверну. Після деокупації рідного Енергодара ми поїдемо додому, а цей бренд продамо», – підсумовує Володимир Сірко.
Фото з соцмереж «Їдальні українського смаку»
Источник: https://rabota-i-trud.ua
09.02.2024
